- фіксатор
- —————————————————————————————фікса́торіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
фіксатор — а, ч. 1) Пристрій, пристосування, яким закріплюють що небудь у потрібному положенні. 2) фот. Те, що признач. для фіксування, сприяє фіксації чого небудь. 3) біол. Спеціальна речовина для обробки біологічних об єктів, щоб зберегти морфологічну… … Український тлумачний словник
вказівник — (указівни/к), а/, ч. 1) У вимірювальній техніці – частина чи елемент показувального пристрою у вигляді стрілки, променя, які відносно позначок шкали визначають показання приладу. 2) Посилання, адреса зв язку. 3) У системах обробки інформації –… … Український тлумачний словник
фіксаторний — а, е. Прикм. до фіксатор. Фіксаторний кронштейн. || Признач. для фіксатора. Фіксаторний ізолятор … Український тлумачний словник
затильник — ника, ч. Св. Фіксатор, що затримує задню телігу у підводі … Словник лемківскої говірки